Акцентовано увагу на стані циркануальних та циркадіанних ритмів чоловіка та дружини, а також корекції біоритмологічної дезадаптації подружжя. На підставі системного підходу у процесі вивчення сексуального здоров'я з урахуванням біоритмологічних, соматичних, соціальних, психологічних, соціогенних, психогенних і негативних соціально-психологічних факторів вперше вивчено закономірності розвитку сексуальної дисгармонії подружньої пари у випадку шизофренії у чоловіка. Встановлено залежність проявів шизофренії та сексуальної дисгармонії від стану біологічних ритмів кожного з подружжя, описано клінічні варіанти сімейної дисгармонії подружньої пари, розкрито їх причини, механізми та розроблено диференціально-діагностичні критерії. Запропоновано комплексну систему патогенетичної корекції порушень сексуального здоров'я подружжя з урахуванням циркадних ритмів, що сприяє більш високій якості лікування та реабілітації основного захворювання чоловіка , відновленню сімейної гармонії подружньої пари.

За даними клініко-статистичного аналізу 108-ми історій хвороби за один одинадцятирічний сонячний цикл вивчено співвідношення психопатологічних і сексопатологічних порушень хворих на рекурентну шизофренію, встановлено взаємозв'язок між активністю ендогенного процесу та проявами сексуальних розладів. Установлено, що психопатологічним і статевим проявам характерна сезонність. Із загостренням основного процесу підсилюються сексуальні дисфункції. Із затуханням ендогенних порушень статеві розлади послаблюються. Також установлено збільшення за останнє десятиріччя випадків жорстоких по відношенню до статевого партнера сексуальних збочень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р698-5

Рубрики:

Статеві розлади у чоловіків

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Морфометрическим методом изучено функциональное состояние клеточных элементов нейросекреторных ядер гипоталамуса у взрослых практически здоровых лиц, погибших в результате несчастного случая, и умерших больных вследствие повторного инфаркта миокарда, при жизни которых наблюдались невротические состояния с выраженным депрессивным радикалом. Показана роль функционального состояния ядер гипоталамуса в патогенезе депрессии за последние 20 лет. Определена структура психогенных синдромов в динамике.

Представлен механизм возникновения затяжного течения депрессий. Морфометрически обосновано значение функционального состояния нейросекреторных ядер гипоталамуса в регуляции циркадианных ритмов. Показано, что применяемая антидепрессивная терапия недостаточно воздействует на активацию функции нейросекреторных ядер гипоталамуса, что ведет к затягиванию патологического процесса и его резистентности к лечению.